супниця
СУ́ПНИЦЯ, і, ж.
Те саме, що супни́к.
Підприємство випускало в основному столовий посуд – тарілки, сільнички, хріннички, супниці тощо (з наук.-попул. літ.);
Військові ранги теж запозичили з кухонного лексикона. Полковника орти називали чорбаджієм – майстром великої супниці, лейтенанти називались сакка-башами – водоносами (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)