супонити
СУПО́НИТИ, ню, ниш, недок., кого, що.
1. Стягати супонею хомут, запрягаючи коня.
* Образно. [Тетяна:] Це так [у корсет] невісточка мене нарядила, щоб вивести до своїх знатних гостей! .. Ой, рятуй, задавить супоня! Клич ту молодицю, що мене супонила... (І. Карпенко-Карий).
2. розм. Шмагати, бити (перев. ременем).
Ну його шмагать малахаєм .. Супонив, супонив [шляхтич], поки він не зомлів (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)