супонити
СУПО́НИТИ, ню, ниш, недок., перех.
1. Стягати супонею хомут, запрягаючи коня.
*Образно. [Тетяна:] Це так [у корсет] невісточка мене нарядила, щоб вивести до своїх знатних гостей!..Ой, рятуй, задавить супоня! Клич ту молодицю, що мене супонила… (К.-Карий, III, 1961, 76).
2. розм. Шмагати, бити (перев. ременем).
Ну його шмагать малахаєм.. Супонив, супонив [шляхтич], поки він не зомлів (Стор., І, 1957, 132).
Словник української мови (СУМ-11)