супроводжати

СУПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, діал.

Супроводжувати.

Супроводжала [мати] їх до міста (В. Стефаник);

Її слізьми затемнені очі супроводжали сина чимраз далі й далі (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. супроводжати — супроводжа́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. супроводжати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Супроводжувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. супроводжати — СУПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Супроводжувати. Супроводжала [мати] їх до міста (Стеф., І, 1949, 193); Її слізьми затемнені очі супроводжали сина чимраз далі й далі (Коб., II, 1956, 86).  Словник української мови в 11 томах