супроводжати
СУПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Супроводжувати.
Супроводжала [мати] їх до міста (Стеф., І, 1949, 193);
Її слізьми затемнені очі супроводжали сина чимраз далі й далі (Коб., II, 1956, 86).
Словник української мови (СУМ-11)