Словник української мови у 20 томах

супроводжуватися

СУПРОВО́ДЖУВАТИСЯ, ується і СУПРОВО́ДИТИСЯ, иться, недок., чим.

1. Поєднуватися з якою-небудь іншою, побічною дією, явищем; відбуватися одночасно з чимсь.

Розквартирування супроводжувалося насиллям .. Жителів зі всіма манатками викидали [фашисти] просто надвір (Григорій Тютюнник);

Висаджування бульб обов'язково повинно супроводжуватись внесенням добрив (із журн.);

– Але чому все, що твориться в ім'я аллаха, має супроводжуватися болем? (П. Загребельний);

Всі етапи виготовлення короваю або здоби супроводжувалися піснями, в яких славилося борошно “з семи хат”, вода “з семи криниць”, “сім курок”, піч (її “золоті плечі”) (з наук.-попул. літ.).

2. Спричиняти, викликати що-небудь.

У багатьох культур недостача фосфорного живлення супроводжується послабленням росту пагонів, листя та коренів (із журн.);

Кожен турецький похід супроводився розоренням міст і сіл (з навч. літ.).

3. Мати, містити що-небудь, крім основного; доповнюватися чимсь.

Стаття супроводжується коментарями.

4. Пас. до супрово́джувати і супрово́дити 1, 5.

Ішла з Черна тією самою путтю, що й минулого поліття їхала з татом, мамою, супроводжувалась Божейком (Д. Міщенко);

Виробився .. певний комплекс музичних номерів, якими композитори охоче користуються, не утруднюючи себе творчими шуканнями .. Почуття позитивного героя, як правило, передаються за допомогою ліричної пісні .. – така пісня супроводжується симфонічним оркестром (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. супроводжуватися — супрово́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. супроводжуватися — -ується і супроводитися, -иться, недок., чим. 1》 Поєднуватися з якою-небудь іншою, побічною дією, явищем; відбуватися одночасно з чимсь. 2》 Спричиняти, викликати що-небудь. 3》 Мати, містити що-небудь, крім основного; доповнюватися чимсь. 4》 Пас. до супроводжувати і супроводити 1), 5)  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. супроводжуватися — СУПРОВО́ДЖУВАТИСЯ, ується і СУПРОВО́ДИТИСЯ, иться, недок., чим. 1. Поєднуватися з якою-небудь іншою, побічною дією, явищем; відбуватися одночасно з чимсь. Розквартирування супроводжувалося насиллям..  Словник української мови в 11 томах