супроводжувати
СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ую, уєш і СУПРОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., кого, що.
1. Іти, їхати разом із ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця.
Супроводжувати гостя взявся Маслов .. Жушманові запропонували автомашину, але він категорично відмовився, заявивши, що бажає піти пішки (Д. Ткач);
Я їх супроводив аж на ринок (Л. Мартович);
Вутанька прийшла в кінематограф в парі з воєнкомом. Чемний і послужливий, він... спеціально зайшов за нею, щоб супроводити її цього вечора (О. Гончар);
* Образно. Білі серпанки снігу супроводили її [коняку] з обох сторін (О. Кобилянська);
// Іти, їхати, охороняючи, конвоюючи і т. ін. кого-, що-небудь або показуючи шлях комусь, чомусь.
– Я .. супроводжував молоду царицю Марину до Москви... (Іван Ле);
Дівчата ночами стерегли буряки в полі, самі супроводжували машини до заводу (В. Кучер);
– Ти хто такий? – питав Богун козачину, що, видимо, супроводжував бранців (Я. Качура);
// Постійно бути разом із ким-, чим-небудь, тісно пов'язуватися з чимсь.
Не було чути пісень та веселих перегуків, які до війни завжди супроводжували людську працю (Д. Бедзик);
Чудова Тарасова поезія супроводжує абхазців усе життя (із журн.);
– Якщо золото завжди супроводить кварц, чом би не пошукати його на підступах до Каракумів? (З. Тулуб).
2. чим. Висловлювати що-небудь тому, хто відходить, від'їздить і т. ін.
Посольські сани .. аж до полковникової резиденції супроводжували [ремісники] криками: – Слава! (Н. Рибак);
Заспівали [жінки] жоктау [траурну пісню] на один з відомих сумних наспівів, якими кожна казашка супроводить у могилу свого чоловіка (З. Тулуб);
// Лунати, звучати вслід тому, хто або що відходить, від'їздить і т. ін.
Глухе гупання копит, слова команди і розмови супроводили дивізіон (Л. Смілянський);
// Стежити за тим, хто або що віддаляється, рухається (про погляд, очі).
От проскочила вже перша дараба .. Ревнивим і допитливим поглядом супроводить її сотня очей (Г. Хоткевич);
Нас супроводять дві сотні пар цікавих дитячих очей (І. Волошин).
3. чим. Поєднувати яку-небудь дію з іншою, побічною.
– Немов лисий дідько підганяє час, – гучно сказав Данилевський, супроводжуючи свої слова протяжним зітханням. – Отак непомітно і весна минула (С. Журахович).
4. чим. Додавати що-небудь до чогось, доповнювати що-небудь чимсь.
Переклади з Помяловського і Щедріна І. Франко супроводжував короткими передмовами, які давали загальну характеристику творчості обох письменників (з наук. літ.).
5. Вести супровід (у 3 знач.).
Словесний текст імпровізації майже завжди супроводжували то домра, то баян (Т. Масенко);
Гармоністи супроводили [гру на скрипці] (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)