супроводжувати

супрово́джувати

-ую, -уєш і супроводити, -джу, -диш, недок., перех.

1》 Іти, їхати разом із ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця.

|| Іти, їхати, охороняючи, конвоюючи і т. ін. кого-, що-небудь або показуючи шлях комусь, чомусь.

|| Постійно бути разом із ким-, чим-небудь, тісно пов'язуватися з чимсь.

2》 чим. Прощаючись, висловлювати що-небудь тому, хто відходить, від'їздить і т. ін.

|| Лунати, звучати вслід тому, хто або що відходить, від'їздить і т. ін.

|| Стежити за тим, хто або що віддаляється (про погляд, очі).

3》 чим. Поєднувати яку-небудь дію з іншою, побічною.

4》 чим. Додавати що-небудь до чогось, доповнювати що-небудь чимсь.

5》 Вести супровід (у 3 знач.).

Значення в інших словниках

1. супроводжувати — супрово́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. супроводжувати — ЕСКОРТУВАТИ, (в дорозі) товаришити кому; (співом) проводжати, (оком) стежити; (передмовою) додавати що; (музикою) акомпаньювати, сов. акомпанувати; супроводжати.  Словник синонімів Караванського
3. супроводжувати — [супроводжуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
4. супроводжувати — СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ую, уєш і СУПРОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., кого, що. 1. Іти, їхати разом із ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця. Супроводжувати гостя взявся Маслов ..  Словник української мови у 20 томах
5. супроводжувати — АКОМПАНУВА́ТИ (грати на одному або кількох музичних інструментах, супроводжуючи спів або сольне виконання інструменталіста), СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ПРИГРАВА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ рідко. Партнер акомпанує йому на старому розбитому роялі (П.  Словник синонімів української мови
6. супроводжувати — СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ую, уєш і СУПРОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., перех. 1. Іти, їхати разом із ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця. Супроводжувати гостя взявся Маслов..  Словник української мови в 11 томах