Словник української мови у 20 томах

сур

СУР, у, ч.

1. Забарвлення шкурки каракуля, зумовлене нерівномірним розподіленням пігменту у волосині.

2. Шкурка забарвлення сур.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. Сур — М. у Лівані, на узбережжі Середземного м.; 25 тис. мшк.; туристичний центр. Одне з найбільших міст-держав Фінікії; його мешканці засновували численні торговельні поселення у басейні Середземного м. (у т.ч. Карфаґен); у VII н.е.  Універсальний словник-енциклопедія