сурмацтво
СУРМА́ЦТВО, а, с.
Гра на сурмі; мистецтво гри на сурмі.
Щоранку сурмить навстріч сонцю табірний сурмач, красень Юрко-циганчук, невтомний розважальник .. але він сам попросився, щоб залишили, бо звик, освоївся, і табірна дисципліна зовсім уже його не гнітить, і в сурмацтві ніхто його не перевершить (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)