сурядність

СУРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж., лінгв.

Синтаксичний зв'язок між рівноцінними з погляду граматики елементами; протилежне підрядність.

Щодо характеру взаємозв'язку сполучуваних слів, словосполучень чи речень розрізняють сполучники сурядності, або сурядні, і сполучники підрядності, або підрядні (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. сурядність — суря́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сурядність — -ності, ж., грам. Синтаксичний зв'язок між рівноцінними з погляду граматики елементами; прот. підрядність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сурядність — Суря́дність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сурядність — СУРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж., грам. Синтаксичний зв’язок між рівноцінними з погляду граматики елементами; протилежне підрядність. Щодо характеру взаємозв’язку сполучуваних слів, словосполучень чи речень розрізняють сполучники сурядності, або сурядні...  Словник української мови в 11 томах