сурядність
СУРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж., грам. Синтаксичний зв’язок між рівноцінними з погляду граматики елементами; протилежне підрядність.
Щодо характеру взаємозв’язку сполучуваних слів, словосполучень чи речень розрізняють сполучники сурядності, або сурядні, і сполучники підрядності, або підрядні (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 335).
Словник української мови (СУМ-11)