сурядний

СУРЯ́ДНИЙ, а, е, грам. Який виражає сурядність, зв’язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний.

Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення, словосполученнями або реченнями (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 516);

Сурядне словосполучення.

Значення в інших словниках

1. сурядний — суря́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сурядний — СУРЯ́ДНИЙ, а, е, лінгв. Який виражає сурядність, зв'язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний. Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення...  Словник української мови у 20 томах
3. сурядний — -а, -е, грам. Який виражає сурядність, зв'язує слова або речення способом сурядності; прот. підрядний. Сурядне словосполучення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сурядний — Суря́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)