Великий тлумачний словник сучасної мови

сурядний

суря́дний

-а, -е, грам.

Який виражає сурядність, зв'язує слова або речення способом сурядності; прот. підрядний. Сурядне словосполучення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сурядний — суря́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сурядний — СУРЯ́ДНИЙ, а, е, лінгв. Який виражає сурядність, зв'язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний. Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення...  Словник української мови у 20 томах
  3. сурядний — Суря́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сурядний — СУРЯ́ДНИЙ, а, е, грам. Який виражає сурядність, зв’язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний. Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення...  Словник української мови в 11 томах