сурядний
суря́дний
-а, -е, грам.
Який виражає сурядність, зв'язує слова або речення способом сурядності; прот. підрядний. Сурядне словосполучення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сурядний — суря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- сурядний — СУРЯ́ДНИЙ, а, е, лінгв. Який виражає сурядність, зв'язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний. Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення... Словник української мови у 20 томах
- сурядний — Суря́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сурядний — СУРЯ́ДНИЙ, а, е, грам. Який виражає сурядність, зв’язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний. Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення... Словник української мови в 11 томах