1. Словник української мови в 11 томах

сурядний

СУРЯ́ДНИЙ, а, е, грам. Який виражає сурядність, зв’язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний.

Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення, словосполученнями або реченнями (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 516);

Сурядне словосполучення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурядний — суря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сурядний — СУРЯ́ДНИЙ, а, е, лінгв. Який виражає сурядність, зв'язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний. Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення... Словник української мови у 20 томах
  3. сурядний — -а, -е, грам. Який виражає сурядність, зв'язує слова або речення способом сурядності; прот. підрядний. Сурядне словосполучення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сурядний — Суря́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)