сурок

СУРО́К, рка́, ч. Великий степовий гризун з цінним хутром жовтого або рудуватого кольору з домішкою чорних і бурих тонів на спинній частині.

По балках тонким свистом перекликалися сурки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурок — суро́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сурок — СУРО́К, рка́, ч. Великий степовий гризун з цінним хутром жовтого або рудуватого кольору з домішкою чорних і бурих тонів на спинній частині. По балках тонким свистом перекликалися сурки (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах