сурок

СУРО́К, рка́, ч.

Великий степовий гризун з цінним хутром жовтого або рудуватого кольору з домішкою чорних і бурих тонів на спинній частині.

По балках тонким свистом перекликалися сурки (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурок — суро́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сурок — СУРО́К, рка́, ч. Великий степовий гризун з цінним хутром жовтого або рудуватого кольору з домішкою чорних і бурих тонів на спинній частині. По балках тонким свистом перекликалися сурки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 165). Словник української мови в 11 томах