1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сурядний

Суря́дний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурядний — суря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сурядний — СУРЯ́ДНИЙ, а, е, лінгв. Який виражає сурядність, зв'язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний. Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення... Словник української мови у 20 томах
  3. сурядний — -а, -е, грам. Який виражає сурядність, зв'язує слова або речення способом сурядності; прот. підрядний. Сурядне словосполучення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сурядний — СУРЯ́ДНИЙ, а, е, грам. Який виражає сурядність, зв’язує слова або речення способом сурядності; протилежне підрядний. Сурядні сполучники оформляють синтаксичні відношення між рівноправними, відносно незалежними членами речення... Словник української мови в 11 томах