суспензія
СУСПЕ́НЗІЯ, ї, ж.
Суміш рідини або газу з твердими частинками, які перебувають у завислому стані; завись.
Глазур, або полива, – суміш порошків польового шпату, мармуру або крейди, кварцу і каоліну з водою. Вироби [з фарфору] занурюють в цю суспензію (з наук.-попул. літ.);
Суспензії нестійкі: частинки, що в них містяться, поступово, залежно від питомої ваги, осідають на дно посудини або спливають наверх (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)