суспілити
СУСПІ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого, що, рідко.
Те саме, що усуспі́льнювати.
– Громадяни! На спільне обійстя в колишній фільварок Юзя Крапивницького приводьте суспілити своїх коней! (С. Чорнобривець);
Він стояв на дверях парового млина і вітійствував перед словаками, голосно радячи їм “суспілити підприємство для народу” (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)