суфізм

СУФІ́ЗМ, у, ч., рел.

Містична течія в ісламі, яка проповідує злиття людини з Богом через аскетизм і внутрішнє самовдосконалення.

В час, коли Сааді звернувся до художньої творчості, в Середній Азії та Ірані був дуже поширений суфізм – містична течія, згідно з якою світ – втілення божества, а жива істота – частка його (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. суфізм — суфі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. суфізм — -у, ч., рел. Містична течія в ісламі, яка проповідує злиття людини з Богом через аскетизм і внутрішнє самовдосконалення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суфізм — суфі́зм (від араб. суф – шерсть, вовняний плащ; суфі, суфій – одягнений у волосяницю) містична течія в ісламі, яка проповідує злиття людини з богом через аскетизм і внутрішнє самовдосконалення.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. суфізм — Напрямок в ісламі, витоки якого в аскетичному русі (VII/VIII ст.); послідовники с. (суфії) організовувалися у братства; застосовували різні техніки (в тому числі декламацію фрагментів Корану, танець), прагнули досягти стану екстазу, який дав би можливість поєднання з Богом.  Універсальний словник-енциклопедія
5. суфізм — СУФІЗМ — містична течія в ісламі, що виникла у VIII ст. в Іраку та Сирії, згодом охопила весь мусульманський світ, а також проникла в Іспанію, Сицилію, на Балкани. Суть...  Філософський енциклопедичний словник
6. суфізм — СУФІ́ЗМ, у, ч., рел. Містична течія в ісламі, яка проповідує злиття людини з богом через аскетизм і внутрішнє самовдосконалення. В час, коли Сааді звернувся до художньої творчості, в Середній Азії та Ірані був дуже поширений суфізм — містична течія...  Словник української мови в 11 томах