сухар

СУХА́Р, я́, ч.

1. Висушений шматок хліба, булки.

Зароблений сухар краще краденого бублика (прислів'я);

Кривоніс розпалив дрова, накидав в огонь картоплі, а в миску наклав чорних житніх сухарів і намочив їх у воді (І. Нечуй-Левицький);

Діти повитягали до хліба руки, але сухар був дуже твердий (Н. Кобринська);

Люди полягали на землю і, не підводячись, жували житні сухарі й запивали водою (З. Тулуб);

* У порівн. Одна тілько Килина Івановна, його сестра, .. суха як сухар, жовта як стигле жито, .. не боялася Кирила Івановича (Панас Мирний);

Олеся покуштувала м'яса: м'ясо було засушене, як сухар (І. Нечуй-Левицький);

// Рід сухого печива.

Ванільні сухарі.

2. перен., розм. Худа, сухорлява людина.

– Мене й то повалили, а що б з тебе, сухаря, було? (О. Гончар).

3. перен., розм. Бездушна, черства, педантична людина.

Полковник Шумаков не був анітрохи військовим сухарем, та щодо законів ведення війни дотримувався поглядів, характерних саме для людини, вихованої в тиші військових штабів та оперативних відділів (С. Голованівський).

4. спец. Назва деяких допоміжних проміжних деталей у механізмах і вузлах машин.

Синхронізатор складається з .. двох бронзових .. кілець, трьох .. сухарів з фіксуючими кульками і пружинами (з навч. літ.).

5. діал. Сухе дерево (на корені).

Насамперед підореться [хазяїн] під саме дерево, оборе його довкола, ще й сокирою в землі попідрубує грубе коріння, так що дерево через рік усхне .. Потім по кількох літах сухаря або вітрець повалить, або й сам господар зітне (І. Франко);

Потім витягали [опришки] цілий сухар з корінням, ставили сторчака на камінь, чекали ночі й запалювали (Г. Хоткевич).

◇ (1) На суха́р, зі сл. схуднути, зсохнути – дуже, надзвичайно.

Захворіла [мати] і півроку лежала, схудла на сухар. Потім її не стало (з газ.);

Перепа́вся (перепа́лася) на смик (суха́р і т. ін.) див. перепада́тися;

Перепа́стися на смик (на суха́р) див. перепада́тися;

Сиді́ти на сухаря́х див. сиді́ти;

(2) Суха́р сухаре́м – дуже черства людина.

Чудно було Жені: сухар сухарем.., ладний зняти медсестру з чергування за одну-єдину неточність у відповіді (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. сухар — суха́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сухар — (хліба) засушок, (хто) П. сухоребрик (душею) бездушна особа, формаліст, педант, с. сухар сухарем, сухарик, сухарець.  Словник синонімів Караванського
3. сухар — див. хліб  Словник синонімів Вусика
4. сухар — [сухар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -ар'і, р. мн. -ар'іў, д. -ар'ам  Орфоепічний словник української мови
5. сухар — Сухар з водою, аби серце з тобою. Краще жити у бідноті, але з коханою людиною.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. сухар — Я, ч. Сухе вино. Пий собі свій сухар / слухай собі своє ска (С. Жадан).  Словник сучасного українського сленгу
7. сухар — (-я) ч.;мол.,жрм. Сухе вино. — Склянка "сухаря" — і ні краплини більше! (А. Морговський, Фіфті-фіфті). БСРЖ, 575; ПСУМС, 67.  Словник жарґонної лексики української мови
8. сухар — -я, ч. 1》 Висушений шматок хліба, булки. || Рід сухого печива. Ванільні сухарі. 2》 перен., розм. Худа, сухорлява людина. 3》 перен., розм. Бездушна, черства, педантична людина. 4》 спец. Назва деяких допоміжних проміжних деталей у механізмах і вузлах машин. 5》 діал. Сухе дерево (на корені).  Великий тлумачний словник сучасної мови
9. сухар — на суха́р, зі сл. сху́днути. Дуже, надзвичайно. Захворіла (мати) і півроку лежала, схудла на сухар. Потім її не стало (З газети). перепа́стися на смик (на суха́р). Дуже схуднути, охлянути, виснажитися. — Що з тобою? Де ти зник? Чого перепався на смик? (М.  Фразеологічний словник української мови
10. сухар — Суха́р, -ря́, -ре́ві; -харі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. сухар — СУХА́Р, я́, ч. 1. Висушений шматок хліба, булки. Зароблений сухар краще краденого бублика (Укр.. присл.., 1963, 85); Кривоніс розпалив дрова, накидав в огонь картоплі, а в миску наклав чорних житніх сухарів і намочив їх у воді (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах