сухорукий
СУХОРУ́КИЙ, а, е.
Який погано володіє або зовсім не володіє рукою (руками) внаслідок атрофії м'язів.
До дівоцького гурту помалу, неначе й ненароком, присувався гурток сільських парубків. Ой, вже й парубки – .. одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Ю. Смолич);
Бояриня ж не хотіла втрачати рабу, тому, прогнавши сухоруку, навзамін забрала в рабство її доньку (П. Загребельний);
* Образно. Побуріли дуби, широколиста ліщина, задумливо розхитуються берести, переплітаються сухорукі дерева... (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)