1. Словник української мови у 20 томах

сухорукий

СУХОРУ́КИЙ, а, е.

Який погано володіє або зовсім не володіє рукою (руками) внаслідок атрофії м'язів.

До дівоцького гурту помалу, неначе й ненароком, присувався гурток сільських парубків. Ой, вже й парубки – .. одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Ю. Смолич);

Бояриня ж не хотіла втрачати рабу, тому, прогнавши сухоруку, навзамін забрала в рабство її доньку (П. Загребельний);

* Образно. Побуріли дуби, широколиста ліщина, задумливо розхитуються берести, переплітаються сухорукі дерева... (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухорукий — сухору́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сухорукий — -а, -е. Який погано володіє або зовсім не володіє рукою (руками) внаслідок атрофії м'язів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сухорукий — СУХОРУ́КИЙ, а, е. Який погано володіє або зовсім не володіє рукою (руками) внаслідок атрофії м’язів. До дівоцького гурту помалу, неначе й ненароком, присувався гурток сільських парубків. Ой, вже й парубки — .. Словник української мови в 11 томах
  4. сухорукий — Сухорукий, -а, -е Сухорукій. Рече до сухорукого чоловіка. Єв. Мр. III. 3. Словник української мови Грінченка