1. Словник української мови в 11 томах

сухорукий

СУХОРУ́КИЙ, а, е. Який погано володіє або зовсім не володіє рукою (руками) внаслідок атрофії м’язів.

До дівоцького гурту помалу, неначе й ненароком, присувався гурток сільських парубків. Ой, вже й парубки — ..одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Смолич, Мир.., 1958, 177);

*Образно. Побуріли дуби, широколиста ліщина, задумливо розхитуються берести, переплітаються сухорукі дерева… (Горд., II, 1959, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухорукий — сухору́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сухорукий — СУХОРУ́КИЙ, а, е. Який погано володіє або зовсім не володіє рукою (руками) внаслідок атрофії м'язів. До дівоцького гурту помалу, неначе й ненароком, присувався гурток сільських парубків. Ой, вже й парубки – .. одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. сухорукий — -а, -е. Який погано володіє або зовсім не володіє рукою (руками) внаслідок атрофії м'язів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сухорукий — Сухорукий, -а, -е Сухорукій. Рече до сухорукого чоловіка. Єв. Мр. III. 3. Словник української мови Грінченка