Словник української мови у 20 томах

сухота

СУХО́ТА, и, ж.

1. перев., мн., заст. Туберкульоз.

Сухоти вже давно потроху точили його (Б. Грінченко);

Натура гине – вся в оздобах, в злоті, – Остатній усміх ясний посила І краскою непевною пала, Немов конаюча вродливиця в сухоті (Леся Українка);

Віра Захарівна хворіє на сухоти (М. Чабанівський);

Та проща, ті ночівлі проти неба... оті нестатки вічні... та тюрма... Не дай Бог, може, в неї і сухоти. Я все боюся – рине горлом кров (Л. Костенко).

2. нар.-поет. Туга, журба.

За малим жити – сухота моя (Сл. Б. Грінченка);

Через тебе, дівко, Впав я в сухоти – Ані вночі спання, Ні вдень роботи! (з народної пісні);

// Людина, через яку хто-небудь страждає.

3. розм. Жарка, суха погода; засуха.

Яка не довга сухота у літі, а .. їй дощ учинить край! (В. Королевич).

Поме́рти на сухо́ти (тиф і т. ін.) див. помира́ти.

△ (1) Скороте́чні сухо́ти – туберкульоз легенів, який швидко розвивається і за короткий час призводить до смерті.

Він копав із Фабіяном .. криницю, добувся в ній до вічного холоду, простудився там і невдовзі зліг на скоротечні сухоти (В. Земляк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. Сухота — Сухо́та прізвище населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. сухота — Посуха, засуха  Словник застарілих та маловживаних слів
  3. сухота — -и, ж. 1》 перев. мн., заст. Туберкульоз. Скоротечні сухоти. 2》 нар.-поет. Туга, журба. || Людина, через яку хто-небудь страждає. 3》 розм. Жарка, суха погода; засуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сухота — ПОСУ́ХА (брак дощу влітку; суха, жарка погода), ЗАСУ́ХА, СУХО́ТА розм., СУ́ША (СУШ) розм., БЕЗДОЩІВ'Я розм. Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили (М. Рильський); Дощу нема, сонечко припіка, по дорозі аж пил від засухи... (Г.  Словник синонімів української мови
  5. сухота — СУХО́ТА, и, ж. 1. перев, мн., заст.. Туберкульоз. Сухоти вже давно потроху точили його (Гр., І, 1963, 263); Натура гине — вся в оздобах, в злоті, — Остатній усміх ясний посила І краскою непевною пала, Немов конаюча вродливиця в сухоті (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах