сухота

сухо́та

-и, ж.

1》 перев. мн., заст. Туберкульоз. Скоротечні сухоти.

2》 нар.-поет. Туга, журба.

|| Людина, через яку хто-небудь страждає.

3》 розм. Жарка, суха погода; засуха.

Значення в інших словниках

1. Сухота — Сухо́та прізвище населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. сухота — СУХО́ТА, и, ж. 1. перев., мн., заст. Туберкульоз. Сухоти вже давно потроху точили його (Б. Грінченко); Натура гине – вся в оздобах, в злоті, – Остатній усміх ясний посила І краскою непевною пала, Немов конаюча вродливиця в сухоті (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
3. сухота — Посуха, засуха  Словник застарілих та маловживаних слів
4. сухота — ПОСУ́ХА (брак дощу влітку; суха, жарка погода), ЗАСУ́ХА, СУХО́ТА розм., СУ́ША (СУШ) розм., БЕЗДОЩІВ'Я розм. Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили (М. Рильський); Дощу нема, сонечко припіка, по дорозі аж пил від засухи... (Г.  Словник синонімів української мови
5. сухота — СУХО́ТА, и, ж. 1. перев, мн., заст.. Туберкульоз. Сухоти вже давно потроху точили його (Гр., І, 1963, 263); Натура гине — вся в оздобах, в злоті, — Остатній усміх ясний посила І краскою непевною пала, Немов конаюча вродливиця в сухоті (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах