суцвіття
СУЦВІ́ТТЯ, я, с.
Квітконосне стебло разом з пуп'янками і квітками, зібраними у вигляді китиці, зонтика, кошика, колоса і т. ін.
Квітки [рясту] зібрані в суцвіття – китицю (з навч. літ.);
Найбільший збір протеїну з гектара посіву кукурудзи .. одержують при використанні її перед викиданням чоловічих суцвіть (з наук. літ.);
З усіх сил вгору пнулося суцвіття безсмертника (С. Чорнобривець);
На молодих струнких деревцях розгортались ніжні, ще зім'яті листочки, рясніли червонувато-білими смужками ще закриті суцвіття (Ю. Збанацький);
Біля густих кущів бузку, що вже ряснів рожевим суцвіттям, стояв з своїми однодумцями Матюша Жигай (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)