суцвіття

Сукупність квіток з певним розташуванням на спільній осі (стеблі): нерозгалуженій — просте с., і розгалуженій — складне с.; за розташуванням квіток на стеблі розрізняють с. китицеподібні, одностеблові (китиця, колос, початок, зонтик, голівка, щиток, кошичок, волоть) і с. розгалужені, багатостеблові (розвилка, віяло, завійка).

Значення в інших словниках

1. суцвіття — суцві́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. суцвіття — СУЦВІ́ТТЯ, я, с. Квітконосне стебло разом з пуп'янками і квітками, зібраними у вигляді китиці, зонтика, кошика, колоса і т. ін. Квітки [рясту] зібрані в суцвіття – китицю (з навч. літ.); Найбільший збір протеїну з гектара посіву кукурудзи ..  Словник української мови у 20 томах
3. суцвіття — -я, с. Квітконосне стебло разом з пуп'янками і квітками, зібраними у вигляді китиці, зонтика, кошика, колоса тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. суцвіття — СУЦВІ́ТТЯ, я, с. Квітконосне стебло разом з пуп’янками і квітками, зібраними у вигляді китиці, зонтика, кошика, колоса і т. ін. Квітки [рясту] зібрані в суцвіття — китицю (Практ. з систем. та морф.  Словник української мови в 11 томах