суцільно
СУЦІ́ЛЬНО.
Присл. до суці́льний.
Третій, найнижчий ярус, суцільно покрив благодатну землю (А. Шиян);
Висока цегляна стіна тягнулася суцільно, завертаючи коліном до кручі над річкою (Б. Харчук);
Дерев'яні човни, судна шпаклювали і щілини на них заливали смолою, підводну частину суцільно покривали дьогтем (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)