1. Словник української мови у 20 томах

суцільно

СУЦІ́ЛЬНО.

Присл. до суці́льний.

Третій, найнижчий ярус, суцільно покрив благодатну землю (А. Шиян);

Висока цегляна стіна тягнулася суцільно, завертаючи коліном до кручі над річкою (Б. Харчук);

Дерев'яні човни, судна шпаклювали і щілини на них заливали смолою, підводну частину суцільно покривали дьогтем (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суцільно — суці́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. суцільно — див. зовсім Словник синонімів Вусика
  3. суцільно — Присл. до суцільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суцільно — СУЦІ́ЛЬНО (по всій поверхні), СУСПІЛЬ, ПО́СПІЛЬ, СУЦІ́ЛЬ рідше, ВСУЦІ́ЛЬ (УСУЦІ́ЛЬ) рідше; ПО́КОТОМ розм. (про кількох лежачих людей — один біля одного). На час визрівання просо стало таким густим, що закрило собою всю площу, ніби засіяне суцільно (В. Словник синонімів української мови
  5. суцільно — СУЦІ́ЛЬНО. Присл. до суці́льний. Третій, найнижчий ярус, суцільно покрив благодатну землю (Шиян, Баланда, 1957, 125). Словник української мови в 11 томах
  6. суцільно — Суцільно нар. 1) Цѣльно. 2) Сплошь. Словник української мови Грінченка