сучечок
СУЧЕ́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до сучо́к 1.
Тільки й помітив Максим, що, коли вони проходили вулицями, де-не-де людські очі визирали крізь щілини й дірки від сучечків у парканах – нишком, обережно (І. Багряний);
* Образно. – Ну, я маленький сучечок у спицях коліс життя... (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)