сушка
СУ́ШКА, и, ж., розм.
1. Дія за знач. суши́ти 1, 2.
Вона бачить розіп'яту на тину для сушки Тимкову сорочку, вишиту хрестиком (Григорій Тютюнник);
Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку – довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (О. Десняк);
На сушку негатива треба було дві години. Ми витирали плівку чистим спиртом, щоб вона скоріше сохла (Ю. Яновський).
2. кул. Маленький сухий бублик.
Сушки з маком.
3. збірн., рідко. Те саме, що сушня́ 2.
Плоди кизилу використовують для виготовлення високоякісного варення, напоїв, желе, а також на сушку (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)