сушник

СУШНИ́К, у́, ч.

1. збірн., розм. Те саме, що сушня́к.

– Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Л. Яновська).

2. Щільник без меду; суш.

Значення в інших словниках

1. сушник — сушни́к 1 іменник чоловічого роду сушняк сушни́к 2 іменник чоловічого роду щільник без меду  Орфографічний словник української мови
2. сушник — див. залишок; хмиз  Словник синонімів Вусика
3. сушник — -у, ч. 1》 збірн., розм. Те саме, що сушняк. 2》 Щільник без меду; суш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сушник — СУХОСТІ́Й (засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені), СУШНЯ́К, СУШНИ́К, СУШ розм. Калюжний з Костею, провалюючись у заметах, пішли шукати сухостою (Григорій Тютюнник); Ходить не находиться тут дідусь Тарас.. То сушняк він спалює (М.  Словник синонімів української мови
5. сушник — Сушни́к і сушня́к, -ку́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сушник — СУШНИ́К, у́, ч. 1. збірн., розм. Те саме, що сушня́к. — Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Л. Янов., І, 1959, 350). 2. Щільник без меду; суш.  Словник української мови в 11 томах
7. сушник — Сушник, -ка м. 1) Усохшія вѣтви на деревѣ. 2) Усохшая часть сада, лѣса.  Словник української мови Грінченка