Значення в інших словниках
-
сушник —
сушни́к 1 іменник чоловічого роду сушняк сушни́к 2 іменник чоловічого роду щільник без меду
Орфографічний словник української мови
-
сушник —
СУШНИ́К, у́, ч. 1. збірн., розм. Те саме, що сушня́к. – Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Л. Яновська). 2. Щільник без меду; суш.
Словник української мови у 20 томах
-
сушник —
-у, ч. 1》 збірн., розм. Те саме, що сушняк. 2》 Щільник без меду; суш.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сушник —
СУХОСТІ́Й (засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені), СУШНЯ́К, СУШНИ́К, СУШ розм. Калюжний з Костею, провалюючись у заметах, пішли шукати сухостою (Григорій Тютюнник); Ходить не находиться тут дідусь Тарас.. То сушняк він спалює (М.
Словник синонімів української мови
-
сушник —
Сушни́к і сушня́к, -ку́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сушник —
СУШНИ́К, у́, ч. 1. збірн., розм. Те саме, що сушня́к. — Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Л. Янов., І, 1959, 350). 2. Щільник без меду; суш.
Словник української мови в 11 томах
-
сушник —
Сушник, -ка м. 1) Усохшія вѣтви на деревѣ. 2) Усохшая часть сада, лѣса.
Словник української мови Грінченка