суєтність

СУ́ЄТНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до су́єтний.

Франсіско Пісарро намагався втихомирити свого брата. Він говорив йому про суєтність життя, про офіцерські обов'язки (Ю. Бедзик);

Патріарх Кирило не забув розмови у бібліотеці Теона. Та відвертість не очистила його серце від суєтності й владолюбства, а запалила ще чорніший вогонь у його ницій душі (О. Бердник);

Вулицею снували терехівці – смішні й ниці в своїй суєтності: Іван Кирилович заплющив очі – бруднувата, провінційна сірість на деревах, траві, на обличчях (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. суєтність — су́єтність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. суєтність — -ності, ж. Абстр. ім. до суєтний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суєтність — СУ́ЄТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до су́єтний. Франсіско Пісарро намагався втихомирити свого брата. Він говорив йому про суєтність життя, про офіцерські обов’язки (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 36).  Словник української мови в 11 томах