сфабрикувати
СФАБРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що.
Док. до фабрикува́ти.
В цей момент Зандер і сам повірив, що контракти справжні, дарма, що він їх сфабрикував у Берліні, не виходячи з свого кабінету (В. Собко);
Пощастило [Станіславові] натрапити на своїх людей в окупованій і тероризованій гітлерівцями Польщі. Товаришам пощастило сфабрикувати Станіславові документ (Іван Ле);
[Ярошенко:] Воронін сфабрикував справу мого брата! Воронін домагався його смерті! (О. Левада).
Словник української мови (СУМ-20)