сфабрикувати
СФАБРИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до фабрикува́ти.
В цей момент Зандер і сам повірив, що контракти справжні, дарма, що він їх сфабрикував у Берліні, не виходячи з свого кабінету (Собко, Запорука.., 1952, 200);
Пощастило [Станіславові] натрапити на своїх людей в окупованій і тероризованій гітлерівцями Польщі. Товаришам пощастило сфабрикувати Станіславові документ (Ле, Клен. лист, 1960, 180);
[Ярошенко:] Воронін сфабрикував справу мого брата! Воронін домагався його смерті! (Лев., Драми.., 1967, 374).
Словник української мови (СУМ-11)