сформулювати

СФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, кого, що.

Док. до формулюва́ти.

В такі ночі марення рясно плетуться в потомленій й стривоженій фантазії, але важко сформулювати їх бідною людською мовою (Ю. Смолич);

– Думки – продукт, що швидко не псується. За дві доби ви їх краще сформулюєте. А зараз слід би вам відпочити (Ю. Шовкопляс);

Оповідання й повiстi Григора Тютюнника пiднесли сучасну українську прозу до рiвня Василя Стефаника й Архипа Тесленка, Михайла Коцюбинського й Степана Васильченка. Вiн сформулював для себе закони творення прози (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. сформулювати — сформулюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сформулювати — -юю, -юєш, перех. Док. до формулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сформулювати — ВИЗНАЧА́ТИ (виявляти, встановлювати суть чого-небудь; робити визначення), РОЗКРИВА́ТИ, ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ОЗНА́ЧУВАТИ діал. — Док.: ви́значити, розкри́ти, схарактеризува́ти, сформулюва́ти, озна́чи́ти.  Словник синонімів української мови
4. сформулювати — СФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до формулюва́ти. В такі ночі марення рясно плетуться в потомленій й стривоженій фантазії, але важко сформулювати їх бідною людською мовою (Смолич, І, 1958, 81); — Думки — продукт, що швидко не псується.  Словник української мови в 11 томах