сформулювати

СФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до формулюва́ти.

В такі ночі марення рясно плетуться в потомленій й стривоженій фантазії, але важко сформулювати їх бідною людською мовою (Смолич, І, 1958, 81);

— Думки — продукт, що швидко не псується. За дві доби ви їх краще сформулюєте. А зараз слід би вам відпочити (Шовк., Людина.., 1962, 212);

В. І. Ленін уже в перші роки Радянської влади сформулював основні принципи партійного керівництва суспільно-політичним і господарським життям (Ком. Укр., 4, 1970, 11).

Значення в інших словниках

1. сформулювати — сформулюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сформулювати — СФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, кого, що. Док. до формулюва́ти. В такі ночі марення рясно плетуться в потомленій й стривоженій фантазії, але важко сформулювати їх бідною людською мовою (Ю. Смолич); – Думки – продукт, що швидко не псується.  Словник української мови у 20 томах
3. сформулювати — -юю, -юєш, перех. Док. до формулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сформулювати — ВИЗНАЧА́ТИ (виявляти, встановлювати суть чого-небудь; робити визначення), РОЗКРИВА́ТИ, ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ОЗНА́ЧУВАТИ діал. — Док.: ви́значити, розкри́ти, схарактеризува́ти, сформулюва́ти, озна́чи́ти.  Словник синонімів української мови