схвалений

СХВА́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до схвали́ти.

– Чернь своє місце знатиме, об тім не турбуйся, – перебив Косова Бутурлін, – а тобі слід гетьмана руку тримати, бо діло, учинене ним, царем Московським та патріархом Никоном схвалене (Н. Рибак);

На початку 1919 року новоствореній Українській Академії наук доручено укласти єдині норми української орфографії. 1921 року перший правописний кодекс був схвалений загальними зборами Академії (з навч. літ.);

// схва́лено, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. схвалений — схва́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. схвалений — [схвалеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. схвалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до схвалити. || схвалено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. схвалений — СХВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до схвали́ти. — Чернь своє місце знатиме, об тім не турбуйся, — перебив Косова Бутурлін, — а тобі слід гетьмана руку тримати, бо діло, учинене ним, царем Московським та патріархом Никоном, схвалене (Рибак, Переясл.  Словник української мови в 11 томах