схарапудитися
СХАРАПУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.
Відчути переляк, страх; налякатися.
Де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву... Отара схарапудилась, сипнула вбік (Панас Мирний);
Гримнув вибух, здригнулось судно, ревнуло сиреною, аж схарапудився кінь під Яреськом, здибившись, обкрутнув його на місці (О. Гончар);
Коні зненацька схарапудилися, захропли, вдарили копитами (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)