схарапудитися
СХАРАПУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Відчути переляк, страх; налякатися.
Де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву… Отара схарапудилась, сипнула вбік (Мирний, І, 1949, 153);
Гримнув вибух, здригнулось судно, ревнуло сиреною, аж схарапудився кінь під Яреськом, здибившись, обкрутнув його на місці (Гончар, II, 1959, 48);
Коні зненацька схарапудилися, захропли, вдарили копитами (Загреб., Диво, 1968, 160).
Словник української мови (СУМ-11)