схвалювати
СХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СХВАЛИ́ТИ, схвалю́, схва́лиш, док., що.
Вважати добрими, правильними чиї-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.; давати позитивну оцінку чомусь, хвалити щось.
В душі мати не схвалювала доччиного вибору, але й не наважувалася її розраджувати (С. Чорнобривець);
[Прокіп:] Мої бочки славляться на весь район. Всі баби схвалюють (О. Корнійчук);
Цієї пісні не співали тут ще ні разу, тому Павло мимоволі глянув на Чугая – чи схвалить він його вибір (І. Багмут);
Столяр Яків схвалив думку хлопця. Але порадив не тримати в таємниці (Ю. Яновський);
Технічна рада ствердила Павлові розрахунки. В центральному управлінні теж схвалили їх (Ю. Мушкетик);
– Діло кажеш, Романе, – схвалив Звенигора. – Працюватимемо тільки вночі (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)