схова

СХО́ВА, и, ж., рідко.

Те саме, що схов.

Іншої схови у нас не було, як у скрині (Сл. Б. Грінченка);

* Образно. Це хворе тіло, бліде й холодне, було сховою тілько одної лютості (Панас Мирний).

Відда́ти (да́ти) до схо́ву (на схов, до схо́ви, до схо́ванки, на схо́ванку і т. ін.) див. віддава́ти;

(1) На схо́ві – на збереженні, зберігається.

[Іван:] Багато заробив? [Семен:] Вісімдесят приніс! [Іван:] Ого! Та в Одарки з півсотні на схові (М. Кропивницький);

– Вірші Лесі Українки. Візьми, Сашко .. Нехай буде у вас, на схові, як повернуся – віддаси (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. схова — схо́ва іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. схова — див. схованка  Словник синонімів Вусика
3. схова — -и, ж., рідко. Те саме, що схов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. схова — СХО́ВА, и, ж., рідко. Те саме, що схов. Іншої схови у нас не було, як у скрині (Сл. Гр.); *Образно. Це хворе тіло, бліде й холодне, було сховою тілько одної лютості (Мирний, І, 1954, 47). Відда́ти (зда́ти, одда́ти і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
5. схова — Схова, -ви ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка