схованок
СХО́ВАНОК, нку, ч., рідко.
Те саме, що схо́ванка¹ 2, 3.
Оглядала [мати] у схованку одяг не новий: Двох найстарших – замащені комбінезони, А найменшого, вбитого, – піджачок празниковий (А. Малишко);
Другої днини Остап пустивсь на розвідку. Показалося, що їхній схованок був у макітрі, але доволі було злізти на гору, як саме тут, мало не під ногами, ніс бистрі води Прут (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)