схололий

СХОЛО́ЛИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. акт. до схоло́нути.

Схололі в хмарах крапельки води Перлинами котилися в сади (М. Бажан);

Мій капітан безмовний, уста – німі, схололі (В. Мисик).

2. у знач. прикм. Те саме, що холо́дний;

// перен. Байдужий.

Схололий погляд.

Значення в інших словниках

1. схололий — схоло́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. схололий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до схолонути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. схололий — СХОЛО́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до схоло́нути. Схололі в хмарах крапельки води Перлинами котилися в сади (Бажан, II, 1947, 72); Мій капітан безмовний, уста — німі, схололі (Мисик, Біля криниці, 1967, 281).  Словник української мови в 11 томах