1. Словник української мови у 20 томах

схололий

СХОЛО́ЛИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. акт. до схоло́нути.

Схололі в хмарах крапельки води Перлинами котилися в сади (М. Бажан);

Мій капітан безмовний, уста – німі, схололі (В. Мисик).

2. у знач. прикм. Те саме, що холо́дний;

// перен. Байдужий.

Схололий погляд.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схололий — схоло́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. схололий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до схолонути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схололий — СХОЛО́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до схоло́нути. Схололі в хмарах крапельки води Перлинами котилися в сади (Бажан, II, 1947, 72); Мій капітан безмовний, уста — німі, схололі (Мисик, Біля криниці, 1967, 281). Словник української мови в 11 томах