схололий
СХОЛО́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до схоло́нути.
Схололі в хмарах крапельки води Перлинами котилися в сади (Бажан, II, 1947, 72);
Мій капітан безмовний, уста — німі, схололі (Мисик, Біля криниці, 1967, 281).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схололий — схоло́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- схололий — СХОЛО́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до схоло́нути. Схололі в хмарах крапельки води Перлинами котилися в сади (М. Бажан); Мій капітан безмовний, уста – німі, схололі (В. Мисик). 2. у знач. прикм. Те саме, що холо́дний; // перен. Байдужий. Схололий погляд. Словник української мови у 20 томах
- схололий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до схолонути. Великий тлумачний словник сучасної мови